Як певна вагова одиниця, талант згадується вже у Гомера, причому скрізь зважуваним предметом є золото. За висновками метрологів, маса таланту дорівнювала масі семітичного шекеля (сигля, сикля), а саме важкого золотого вавилонського шекеля, що дорівнював 16,8 кг.

Очевидно, що талант становив величезну суму. За один талант можна було придбати стадо великої рогатої худоби, великий будинок або 12 кваліфікованих рабів.

Сформована на той час система мір і ваг самої Іудеї, іноді звана талмудичною, виходила з аналогічних основних співвідношень: 1 талант (кіккар) = 60 хв = 1500 священних (біблійних, важких, подвійних) сиклей (шекелів) = 3000 простих (легких, половинних) сиклей (шекелів).

Талант зумовлює високий рівень розвитку здібностей, які дають людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконати певну діяльність. Така сукупність здібностей дає змогу отримати продукт діяльності, що вирізняється новизною, високим рівнем виконання та суспільною значущістю.