Криза сучасної системи безпеки: у пошуках нового міжнародного порядку

4-5 квітня 2019 року експерти Координаційного центру міжнародного діалогу Україна-ЄС взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Криза сучасної системи безпеки: у пошуках нового міжнародного порядку», яка відбулась у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Співорганізаторами конференції є Львівський національний університет імені Івана Франка, Центр міжнародної безпеки та партнерства, Ягеллонський університет в Кракові, Державна вища східноєвропейська школа в Перемишлі, Польське товариство міжнародних студій та Центр інформації і документації НАТО.

У конференції взяли участь науковці та викладачі закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, працівники органів державного управління та місцевого самоврядування України та інших держав, а також молоді вчені, аспіранти, які займаються науковими дослідженнями у сфері політичних, економічних, правничих, соціологічних та історичних наук.

Захід був спрямований на обговорення актуальних проблем безпеки та співробітництва, зокрема питань регіональної безпеки у нових геополітичних концепціях, міжнародного співробітництва в умовах трансформації сучасної системи відносин та міжнародної безпеки, побудови та функціонування міжнародних відносин у кризових умовах. Окрім того, під час заходу науковці, дипломати та аналітики розглянули теоретичні засади трансформації міжнародних відносин та системи безпеки, особливості міжнародної системи безпеки в регіоні Центрально-Східної Європи та міжнародно-правові аспекти регіональної безпеки.

Відкриття конференції відбулося 4 квітня 2019 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка. Модератор заходу, Надзвичайний і Повноважний Посол України, декан факультету міжнародних відносин Львівського університету професор Маркіян Мальський звернувся до присутніх зі вступним словом, наголосивши, що визначальним чинником міжнародної безпеки є формування ефективних міжнародних відносин та прийняття політичних рішень на основі усталених критеріїв. «Міжнародна безпека напряму залежить від того, які міжнародні ланки, який світовий порядок ми намагаємося побудувати, як ми дотримуємося принципів та основ цивілізованих відносин між державами. Тому дискусія сьогодні буде спрямована на те, щоб вирішити, якими засобами, інтелектуальними ресурсами, теоретичними концепціями, підходами і практичними діями ми можемо на початку ХХІ століття, у світі, котрий став дуже турбулентним, створити ту концептуальну схему-сітку, яка б дозволила нам давати людям, відповідальним за прийняття важливих політичних рішень, певні мінімальні критерії, в рамках яких треба діяти», – зазначив він.

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Університету Марія Зубрицька висловила подяку організаторам за проведення такого актуального заходу і звернула увагу на важливість широкої дискусії щодо шляхів виходу із сучасних кризових. Відтак, Марія Олексіївна наголосила на необхідності розвитку вміння прогнозувати та передбачати майбутні події для того, щоб криза не застала суспільство зненацька, як це було в Україні з початком гібридної агресії зі сторони Росії: «Я думаю, що місія експертного середовища полягає в тому, щоби не тільки глибинно аналізувати все те, що відбулося і відбувається зараз, а й активно використовувати можливості заглядати наперед і прогнозувати. Тому я сподіваюся, що сьогодні ви будете аналізувати те, що вже сталося, те, що відбувається зараз, і те, що може статися в майбутньому».

Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова висловила подяку організаторам за багаторічне партнерство та співпрацю і відзначила, що 4 квітня 2019 – особлива дата, адже саме у цей день НАТО святкує 70-річний ювілей з дня заснування. У зв’язку з такою знаменною подією, Барбара Маронкова оглядово розповіла про діяльність НАТО упродовж останніх сімдесяти років та підкреслила внесок організації у збереження світового порядку та встановлення міжнародних зв’язків і співробітництва. Представниця НАТО, зокрема, наголосила, що незважаючи  на численні трансформації, які відбулися на міжнародній арені, «є речі, які залишаються незмінними: взаємовідданість кожної держави-учасниці НАТО і готовність приймати виклики та протидіяти загрозам, щоб запобігти конфліктам». Саме в цьому, за словами Барбари Маронкової, й полягає головна місія НАТО.

Генеральний Консул Генерального Консульства Республіки Польща у Львові Рафал Вольський підкреслив важливість тісної співпраці консульства з Львівським університетом, зокрема, з факультетом міжнародних відносин. Також дипломат окреслив велике значення діяльності НАТО, зазначивши, що «Північноатлантичний альянс – це втілення єдиної системи безпеки, адже він є гарантом її утримання для мешканців нашої частини світу. Крім того, він має значний вплив на діяльність держав-агресорів». Консул звернув увагу на актуальність теми, якій присвячений науковий форум: «Назва сьогоднішньої конференції – «Криза сучасної системи безпеки», і ця тема є особливо актуальною зараз, у світі, в якому один із провідних агресорів – країна, що є членом Ради Безпеки ООН».

На відкритті конференції також виступили декан факультету міжнародних та політичних студій Ягеллонського університету в Кракові професор Здзіслав Мах і ректор Державної вищої східноєвропейської школи у Перемишлі доктор Павел Трефлер.

Під час пленарного засідання конференції учасники виголосили доповіді, присвячені проблемам регіональної співпраці в рамках євроатлантичної системи безпеки. Першим доповідачем був кандидат політичних наук, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Євген Магда, який виступив із доповіддю на тему «Російське втручання у вибори як елемент гібридної агресії». Він насамперед обґрунтував актуальність теми у контексті теперішніх виборів Президента України та окреслив особливості політичної ситуації в державі.

«Справді, на мою думку, українські вибори претендують на звання події номер один на європейському континенті. Справа в тім, що 2019 рік – це рік апробації гібридної зброї під назвою втручання у вибори, рік взяття її на системне озброєння. Вона вже була апробована у Сполучених Штатах у 2016 році, у Франції у 2017 році. Ставки, які на сьогоднішній момент є на виборах в Україні – дуже високі, адже зараз Україна перебуває в унікальній для нашої новітньої історії ситуації: ми протягом п’яти років не обирали орган влади загальнодержавного масштабу. Раніше в нас кожні 2-3 роки проходили парламентські або президентські вибори. Потім після 2014 року була пауза через очевидні причини… Тому ми маємо діалектичну ситуацію, в якій, на думку класичної політології, повна каденція і президента, і парламенту – це для країни благо, бо це свідчить про певну стабільність, а на думку багатьох українських громадян, яка підживлюється ззовні, це серйозна проблема. Я думаю, що Росія має на меті показово підірвати демократичні цінності в Україні як покарання за Революцію Гідності та демократичний опір», – зазначив Євген Магда. Він також детальніше розповів про мотивацію Росії для ведення гібридної агресії, передумови втручання Кремля у виборчий процес в Україні, тактичні інструменти негативного впливу та заходи протидії дискредитації виборів.

Викладач Ягеллонського університету в Кракові Агнешка Ніцшке виступила із доповіддю на тему «Україна на порядку денному Вишеградської групи», під час якої окреслила місце України у зовнішньополітичних зв’язках із країнами Вишеградської четвірки та розповіла про механізми налагодження ефективної співпраці з ними.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань, де науковці та експерти розглянули проблеми сучасної європейської безпеки, особливості регіонального співробітництва в галузі безпеки, місце України в сучасній системі міжнародних відносин, історичний досвід та перспективи побудови добросусідських і взаємовигідних відносин на Європейському континенті.

За матеріалами Прес-центру ЛНУ ім. І.Франка.