Керченський інцидент: Росія продовжує випробовувати долю

Фото: UA.NEWS

Андрій Блазій

25 листопада, кораблі ВМС ЗС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ», «Нікополь», а також рейдового буксира «Яни Капу» отримали наказ про здійснення планового переходу з порту Одеси до їх майбутнього місця дислокації – порту Маріуполь у Азовському морі.

Даний перехід відбувався вздовж чорноморського узбережжя України із проходженням Керченської протоки та виходи у Азовське море.

Відповідно до міжнародних домовленостей між Україною та Росією щодо використання Керченської протоки та акваторії Азовського моря, корабельна група ВМС ЗСУ попередила російську сторону про свої наміри та продовжили слідувати заданим маршрутом.

Проте, за інформацією ВМС, російські прикордонні кораблі типу «Соболь», «Дон», «Мангуст» та «Суздалець» здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України, після чого з метою уникнення збройного зіткнення українські кораблі розпочали рух на вихід з Керченської протоки в напрямку Одеси.

Одночасно, після початку руху на вихід корабельної групи ВМС ЗС України з Керченської протоки російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагали зупинитися, погрожуючи застосувати зброю.

Українські військові моряки, незважаючи на погрози, продовжили рух, викликавши «психічний напад» паніки та агресії з боку росіян, про що свідчать радіопереговори командирів російських суден з їх командуванням. Окрім цього, у повітря були підняті вертольоти Ка-52 та штурмовики.

Розуміючи, що «здобич» вислизає російські прикордонники отримують наказ відкрити вогонь на ураження, внаслідок чого пошкоджено один броньований катер «Бердянськ», а шість українських моряків отримують поранення різного ступеня важкості. Після цього, використовуючи ситуацію, українські кораблі були атаковані російським спецназом, захоплені та доправлені до порту Керчі.

Коментар:

  • Перш за все необхідно зазначити, що наміри по передислокації українських військових кораблів заздалегідь були приречені на провал. Росіяни не забули попередній успіх ВМС України та врахували даний досвід у побудові подальший дій у Азовському морі та т.з. територіальних водах Росії. У Москві чудово усвідомлювали, що повторне проходження керченської протоки українцями призведе до зростання невдоволення серед відданого електорату, який кваліфікуватиме дії російських прикордонників як прояв слабкості перед ймовірним ворогом.
  • По друге: Росія продовжує випробовувати світову спільноту на міцність. Інцидент у Керченській протоці важко назвати як прямий сигнал до початку повномасштабного вторгнення на територію України. Радше це була чергова гра м’язами, покликана продемонструвати Заходу готовність Росії до силового варіанту, а також чергова спроба поспостерігати за реакцією українських союзників, насамперед НАТО та їх готовністю до дій у відповідь.
  • По третє: збройний напад на українські кораблі російськими прикордонниками та їх захоплення ще один з багатьох інструментів дестабілізації ситуації всередині країни напередодні президентських виборів. В разі схвалення Радою указу Порошенка про введення воєнного стану на всій території України терміном 60 діб, проведення виборів у березні опинилося б під загрозою, що в кінцевому результаті дало можливість Москві звинуватити Київ в узурпації влади. Окреслене негативним чином позначилося б і на міжнародному іміджі України та могло спричинити до припинення співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями.

В цілому можна сказати, що Росія продовжує випробовувати долю. Не виключено, що Москва таки виношує плани по вирішенню даної геополітичної ситуації на власну користь із застосуванням військової сили. Такий розвиток подій вже не є таємницею для більшості політиків, політологів, військових та навіть пересічних громадян. Головним у даній ситуації залишається чітке усвідомлення світовою спільнотою та керівництвом НАТО усієї складності ситуації, наслідків від подальших можливих дій Росії та готовність надати адекватну відповідь, в тому числі із застосуванням сили.