Євроінтеграція України – запорука безпеки східних кордонів ЄС

Андрій Блазій

Директор

Європейський Союз – це свідчення успішної реалізації моделі міжнаціональної єдності в межах Європейського континенту, що дозволило забезпечити високий рівень соціально-економічного добробуту та безпеки європейських країн, а також знівелювати певні політичні розбіжності задля досягнення найвищого рівня міждержавної взаємодії. В той же час, зміна ситуації на світовій політичні мапі кидає численні виклики даному геополітичному проекту, в тому числі у безпековій сфері. Свідченням цього стали: зростаюча активність міжнародних терористичних організацій, які використовують численних біженців задля досягнення власних політичних амбіцій, активізація політичних сил та рухів, що пропагують ідеї євроскептицизму, поширення сепаратистських настроїв, які підігріваються Москвою.

Незважаючи на намагання окремих сил зруйнувати цей політичний та економічний союз, країни-члени ЄС продемонстрували рішучість дій та здатність успішно протистояти подібним викликам та загрозам. Здатність до швидкої трансформації та модернізації політичної та безпекової системи в умовах швидкої зміни геополітичної обстановки на континенті, дозволило, певним чином, зупинити процес «руйнації», попри вихід Великобританії та заворушення у Каталонії.

Європейські інституції продовжують роботу над виробленням нових підходів до функціонування об’єднання та консолідацію довкола основних принципів ЄС. Результатами цього стала можливість збереження позицій проєвропейських політичних сил у Нідерландах, Франції та ФРН.

Євросоюз довів наявність політичної волі та здатності об’єднуватись перед зовнішніми та внутрішніми загрозами, продемонстрував рішучість, одностайність, цілеспрямованість. Такі ж риси лягли в основу триваючого процесу самоствердження української держави на міжнародній арені.

Євроінтеграційні прагнення українського народу стали національним пріоритетом нашої держави, пройшовши важкий шлях. Ми заплатили за свій вибір і продовжуємо платити високу ціну. Незаконна анексія Криму, намагання Москви загарбати Південний-Схід України, економічні санкції з боку Росії в сфері зовнішньої торгівлі, маніпуляції на енергетичному ринку, скуповування стратегічних промислових об’єктів задля їх подальшої руйнації, призвели до різкого падіння економіки України та завдали непоправної шкоди національній безпеці нашої држави. Підписання Угоди про асоціацію та її вступ у дію, дозволи Україні стати на тривалий шлях трансформації в європейську систему політично-економічних та безпекових координат, який потребує зворотної підтримки з боку Євросоюзу.

Геополітична ситуація сьогодення диктує нам нові виклики не лише у політичній та економічній сферах, а й у сфері колективної безпеки. Намагання вирішити конфлікт на Сході України та повернути Крим дипломатичним шляхом не дає бажаних результатів. Усі переговорні процеси відверто саботуються представниками російських делегацій, рішення Мінських домовленостей не дотримуються.

Україна продовжує виступати за дипломатичне врегулювання конфлікту з Російською Федерацією, справедливо апелюючи до неможливості порушення міжнародного права, відстоюючи відновлення власної територіальної цілісності та виступаючи за будівництво надійної архітектури регіональної безпеки.

На сьогодні безпека на Європейському континенті, зокрема в рамках ЄС, забезпечується трьома складовими: НАТО, ОБСЄ та співробітництвом країн-членів ЄС в рамках Спільної політики безпеки та оборони.

Агресія Росії в Україні активізувала Європейський союз в напрямку створення ефективної спільної політики безпеки та оборони. У 2017 році прийнята нова безпекова стратегія ЄС та запущено ряд механізмів, спрямованих на посилення не лише безпекової, а й оборонної складової Євросоюзу. В червні 2016 року під час саміту Європейської ради була представлена стратегія зовнішньої політики і політики безпеки ЄС, яка отримала назву «Загальне бачення, єдиний підхід: сильна Європа». Верховний Представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, Заступник Голови Європейської Комісії Федеріка Могеріні зазначила, що світовій спільноті як ніколи потрібний сильний Європейський Союз. За словами Ф. Могеріні дана стратегія плекає прагнення Європейського Союзу до стратегічної автономії, однак подібного роду завдання найкращим чином вирішуються у тісній співпраці з зовнішніми партнерами, що передбачає поглиблення співпраці з НАТО.

Концепція єдиної європейської системи безпеки передбачає добровільне виконання взятих на себе зобов’язань та дотримання норм міжнародних інститутів. Поділяючи європейську систему безпеки на дві складові: військову, яка забезпечується силами НАТО та політичну, яка діє на основі системи міжнародних договорів та організацій у Європі, необхідно звернути увагу на те, що Росія завжди використовувала і продовжує використовувати їх для організації викликів та провокацій. Прикладом цього є нівелювання Росією системи договорів військового стримування, що призвело до зростання рівня воєнної загрози в Європі. Росія систематично порушувала зобов’язання в рамках ОБСЄ і Ради Європи, норми міжнародного і гуманітарного права, міжнародних договорів.

Враховуючи досвід України, для ЄС важливо виробити спільне розуміння засад і принципів європейської безпеки та усвідомлення того, що російські пропозиції перейти до переговорів про новий формат європейської безпеки не що інше, як створення передумов для подальшої агресії з нових позицій – ближчих до ЄС, а тому участь України у оборонних та безпекових проектах є запорукою безпеки східних кордонів Євросоюзу.

Вироблення такої політичної позиції ЄС, а також надання чіткої перспективи української євроінтеграції дозволить підвищити ефективність протистояння новим викликам та загрозам, а Україні відігравати провідну роль у протистоянні з Росією та країнами терористичної загрози, шляхом консолідації з Європейським Союзом у питаннях захисту демократичних цінностей.

Український інтерес на сьогодні полягає в тому, щоб ЄС був спроможний протистояти новітнім викликам у сфері забезпечення колективної безпеки. Важливо не допустити зниження рівня безпеки на східних кордонах ЄС. У цьому контексті програму «Східне партнерство» необхідно трансформувати з додаванням безпекової складової, що включатиме залучення України до співпраці в рамках проектів НАТО та Глобальної стратегії ЄС «Спільне бачення, Спільна дія: Сильніша Європа» (EU Global Strategy «Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe», EUGS), а також PESCO (Permanent Structured Cooperation).

У ЄС визнають, що Росія сьогодні являє собою головний стратегічний виклик для європейської спільноти, внаслідок збільшення військової присутності на російсько-українському кордоні та в анексованому Криму. Зокрема, в Глобальній стратегії зафіксовано порушення Росією міжнародного права і дестабілізації ситуації в Україні, що ставить під сумнів основи безпеки Європейського Союзу.

Адаптація оборонного потенціалу України до світових стандартів, яких дотримуються НАТО та ЄС є вкрай важливим кроком на шляху інтеграції України у систему безпеки Євросоюзу. Проте, на відміну від НАТО (який має такі інструменти, як Партнерство заради миру чи План набуття членства в НАТО) ЄС не має ні стратегії, ні інструментів для побудови відносин у сфері політики безпеки із сусідами, кандидатами в члени та претендентами.